Що потрібно знати про тривогу

Тривога – нормальна та здорова емоція. І найчастіше тривожність вважається хворобою. І справді, коли людина регулярно відчуває сильний рівень тривоги, це може стати тривожним розладом.

Тривожні розлади утворюють категорію діагнозів психічного здоров’я, які призводять до надмірної нервозності, страху, побоювань та занепокоєння.

Тривога – це нормальний стан і вважається навіть необхідною для життя людини.

Легка тривога допомагає адаптуватися до різних життєвих ситуацій. Вона зростає в умовах високої суб’єктивної значущості вибору, зовнішньої загрози, браку інформації або часу. Наприклад, перед іспитом, коли переходите дорогу і бачите авто, яке мчить вперед без зниження швидкості, коли дитина наближається до гойдалки, що коливається, коли наближається нарада на роботі. І таких ситуацій на день може бути дуже багато. Іноді легка тривога рятує життя, береже нерви, служить тригером навчання нервової системи.

У той час як сильна тривога може серйозно вплинути на повсякденне життя, що серйозно погіршує її якість.

Хоча більшість людей іноді відчувають симптоми тривоги, тривога не є психічним захворюванням. Однак, якщо ваша тривога значна, у вас може бути тривожний розлад, який є типом психічного захворювання.

Тривожні розлади торкаються 40 мільйонів людей у Сполучених Штатах. Це найпоширеніша група психічних захворювань країни. Проте лише 36,9% людей із тривожним розладом отримують лікування.

Розглянемо, що таке тривога і чи це є хворобою?

Що таке тривога?

Американська психологічна асоціація визначає тривогу як «емоцію, що характеризується почуттям напруги, тривожними думками та фізичними змінами, такими як підвищення артеріального тиску».

Знання різниці між нормальним почуттям тривоги та тривожним розладом, що потребує медичної допомоги, допоможе ідентифікувати та лікувати цей стан.

У цій статті ми розглянемо відмінності між тривогою та тривожним розладом, різні типи тривоги та її причини.

Коли тривожність потребує лікування?

Хоча тривога може викликати депресію, вона не є захворюванням.

Занепокоєння

Коли людина стикається з потенційно небезпечними або тривожними тригерами, почуття тривоги не тільки нормально, а й необхідне для виживання.

З перших днів існування людства наближення хижаків та небезпека викликають в організмі тривогу та дозволяли рятувати себе від смерті. Ці «тригери тривоги» виявляються у вигляді прискореного серцебиття, пітливості та підвищеної чутливості до оточення.

Небезпека викликає приплив адреналіну, гормону, який, у свою чергу, запускає ці тривожні реакції, які називаються «бий або біжи». Це готує людей до фізичного протистояння чи втечі від будь-яких потенційних загроз безпеці.

Час рятування життя від загроз нападу тварин минув. Тривога тепер обертається навколо роботи, грошей, сімейного життя, здоров’я та інших важливих питань, які потребують уваги людини, не обов’язково вимагаючи реакції «бий чи біжи». Сьогодні, крім перелічених сфер, де ми можемо відчувати тривогу, додається ще й війна. Про тривогу під час війни читайте у цій статті.

Нервозне переживання перед важливою життєвою подією або у важкій ситуації є природним відлунням вихідної реакції «бий або біжи». Це, як і раніше, може мати важливе значення для виживання — наприклад, тривога з приводу того, що при переході вулиці може збити машина, означає, що людина інстинктивно дивитиметься в обидві сторони, щоб уникнути небезпеки.

Тривожні розлади

Тривалість чи серйозність тривожного почуття іноді може бути непропорційними вихідному тригеру. Також можуть розвинутись фізичні симптоми, такі як підвищений кров’яний тиск та нудота. Ці реакції переходять від тривоги до тривожного розладу.

Людина з тривожним розладом може «мати нав’язливі думки, що повторюються, або побоювання». Як тільки тривога досягає стадії розладу, вона заважає повсякденному життю.

Симптоми тривожного розладу

У той час як ряд різних діагнозів складають тривожні розлади, симптоми генералізованого тривожного розладу часто включають:

• – занепокоєння та почуття «на межі»;
• – неконтрольоване відчуття занепокоєння;
• – підвищена дратівливість;
• – проблеми з концентрацією уваги;
• – труднощі зі сном, такі як проблеми із засинанням чи сном.

Хоча ці симптоми можуть бути нормальними у повсякденному житті, люди з розладом будуть відчувати їх у постійній чи крайній мірі.

Більше розширені симптоми тривожності на малюнку нижче.

Типи тривожності

Тривожні розлади нині включають такі діагнози.

Генералізований тривожний розлад: це хронічний розлад, що супроводжується надмірною, тривалою тривогою та занепокоєнням з приводу неспецифічних життєвих подій, об’єктів та ситуацій. ГТР є найпоширенішим тривожним розладом, і з цим розладом який завжди можуть визначити причину свого занепокоєння.

Панічний розлад (або панічні атаки): короткі або раптові напади сильного жаху та побоювання характеризують панічний розлад. Ці напади можуть призвести до тремтіння, сплутаності свідомості, запаморочення, нудоти та утрудненого дихання. Панічні атаки, як правило, виникають та швидко загострюються, досягаючи піку через 10 хвилин. Однак панічна атака може тривати годинами.

Панічні розлади зазвичай виникають після лякаючих переживань або тривалого стресу, але можуть виникати без тригера. Людина, яка зазнає нападу паніки, може помилково прийняти її за небезпечне для життя захворювання і може радикально змінити свою поведінку, щоб уникнути нападів у майбутньому.

Специфічна фобія: це ірраціональний страх і уникнення певного об’єкта чи ситуації. Фобії не схожі на інші тривожні розлади, оскільки пов’язані з конкретною причиною.

Людина з фобією може визнати страх нелогічним чи надмірним, але нездатна контролювати почуття тривоги навколо тригера. Тригери фобії варіюються від ситуацій та тварин до повсякденних предметів.

Агорафобія: це страх і уникнення місць, подій або ситуацій, з яких може бути важко вибратися або в яких допомога буде недоступна, якщо людина опиниться у пастці. Люди часто неправильно розуміють цей стан як фобію відкритих просторів та вулиці, але це не так просто. Людина з агорафобією може боятися виходити з дому або користуватися ліфтами та громадським транспортом.

Виборчий мутизм: це форма тривоги, яку відчувають деякі діти, коли вони не можуть говорити у певних місцях чи ситуаціях, наприклад, у школі, навіть якщо можуть мати відмінні навички вербального спілкування. Це може бути крайня форма соціальної фобії.

Соціальний тривожний розлад чи соціальна фобія: це страх негативного судження з боку інших у соціальних ситуаціях чи публічного збентеження. Соціальний тривожний розлад включає в себе ряд почуттів, таких як страх сцени, страх близькості і занепокоєння з приводу приниження і відкидання.

Цей розлад може призвести до того, що люди уникають суспільних ситуацій і контактів з людьми настільки, що повсякденне життя стає надзвичайно складним.

Тривожний розлад розлуки. Високий рівень тривожності після розлуки з людиною чи місцем, що забезпечує почуття захищеності, характеризує тривожний розлад розлуки. Розлука може іноді призводити до панічних симптомів.

Причини тривожності

Причини тривожних розладів складні. Багато хто може виникнути одночасно, деякі можуть призвести до інших.

Можливі причини включають:

• – стресові фактори довкілля, такі як труднощі на роботі, проблеми у відносинах або сімейні проблеми;
• – генетика, оскільки люди, які мають членів сім’ї з тривожним розладом, з більшою ймовірністю будуть відчувати те саме;
• – медичні фактори, такі як симптоми іншого захворювання, дія ліків чи стрес від інтенсивної операції чи тривалого відновлення;
• – хімія мозку, оскільки психологи визначають багато тривожні розлади як невідповідність гормонів та електричних сигналів у мозку;
• – відмова від забороненої речовини, наслідки якої можуть посилити вплив інших можливих причин.

Самолікування

У деяких випадках людина може лікувати тривожний розлад удома без медичного спостереження. Однак це може бути неефективним при тяжких або тривалих тривожних розладах.

Існує кілька вправ і дій, які допоможуть людині впоратися з легшими, зосередженими або короткостроковими тривожними розладами, у тому числі:

Управління стресом: навчитися справлятися зі стресом допоможе обмеження потенційних тригерів. Організуйте будь-які майбутні навантаження та терміни, складіть списки, щоб зробити складні завдання більш керованими, та візьміть на себе зобов’язання взяти відпустку від навчання чи роботи.
Техніки релаксації. Прості дії допоможуть заспокоїти психічні та фізичні ознаки занепокоєння. Ці техніки включають медитацію, вправи на глибоке дихання, тривалі ванни, відпочинок у темряві та йогу.

Вправи для заміни негативних думок на позитивні: складіть список негативних думок, які можуть виникати внаслідок занепокоєння, і напишіть поруч із ним інший список, що містить позитивні, правдоподібні думки, щоб замінити негативні. Створення уявного образу успішного протистояння та подолання певного страху також може принести користь, якщо симптоми тривоги пов’язані з певною причиною, наприклад, при фобії.
Мережа підтримки: поговоріть зі знайомими людьми, які вас підтримають, наприклад, із членом сім’ї чи другом.
Вправи. Фізичні навантаження покращують самооцінку та вивільняють у мозку хімічні речовини, що викликають позитивні емоції.

Профілактика тривожності

Існують способи зменшити ризик тривожних розладів. Пам’ятайте, що тривожні почуття є природним фактором повсякденного життя, і їхнє переживання не завжди свідчить про наявність психічного розладу.

Зробіть наступні кроки, щоб допомогти стримати тривожні емоції:

• – Скоротіть споживання кофеїну, чаю, коли та шоколаду.
• – Перед використанням лікарських засобів проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом про будь-які хімічні речовини, які можуть посилити симптоми тривоги.
• – Дотримуйтесь здорової дієти.
• – Зберігайте регулярний режим сну.
• – Уникайте алкоголю, наркотиків.

Тривога сама собою не є захворюванням, а є природною емоцією, життєво важливою для виживання, коли людина стикається з небезпекою.

Тривожний розлад розвивається, коли ця реакція стає перебільшеною чи невідповідною тригеру, який її викликає. Існує кілька типів тривожного розладу, зокрема панічний розлад, фобії та соціальна тривожність.

Лікування включає поєднання різних видів терапії, медикаментозного лікування і консультування поряд з заходами самодопомоги.

Активний спосіб життя із збалансованою дієтою допоможе зберегти тривожні емоції в межах норми.